Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Найпростішою формою організації бізнесу є діяльність приватного підприємця фізичною особою без створення юридичних осіб. Більшість компаній у нашій країні починають свою діяльність як фізична особа-підприємець, де засновник (власник) виконує усі функції самостійно. Як ФОПи діють самозайняті фахівці у галузі інтелектуальних і побутових послуг, невеликі магазини, кафе, майстерні. Тож, які переваги та ризики діяльності ФОПа?
Utilizing these approaches will give you more time to There are a lot of things which Writing essays is https://www.affordable-papers.net/ one of the most time consuming things you may do.
may affect your research paper writing, like the subject you need to pay for along with your organization’s interest in your subject. focus on your writing and less time to reorder the essay.
Статус фізичної особи – підприємця – це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Право на здійснення підприємницької діяльності, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, тобто така, що досягла повноліття. Єдиною умовою реалізації права на підприємницьку діяльність і головним етапом легалізації господарської діяльності особи є її державна реєстрація. Саме від моменту державної реєстрації фізична особа набуває дієздатності у сфері підприємницької діяльності і відповідного статусу та має право проводити господарські операції.
Відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації фізичної особи підприємцю необхідно подати такі документи:
1) заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;
2) заява про обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою – за бажанням заявника;
Окрім того, якщо документи на реєстрацію подаються представником особи-підприємця, то необхідно додатково подати довіреність, що засвідчує його повноваження. Документи, подані для державної реєстрації, розглядаються протягом 24 годин після їхнього надходження. Реєстрація підприємцем є безкоштовною.
Ст. 51 Цивільного кодексу України зазначає, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб. Це означає, що фізичні особи — підприємці в деякій мірі прирівняні у правовому статусі до юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності. Вони наділені таким же обсягом цивільних прав та обов’язків, що їх мають юридичні особи при здійсненні своєї підприємницької діяльності. Так, наприклад фізичні особи-підприємці, так само, як і юридичні особи мають право наймати працівників, зобов’язані у передбачених законом випадках одержати ліцензію на здійснення певних видів діяльності, сплачувати податки та інші обов’язкові платежі, вести облік результатів своєї підприємницької діяльності тощо.
На відміну від юридичних осіб фізичні особи-підприємці діють без установчих документів та обов’язкового формування статутного капіталу. Фізична особа-підприємець є одночасно і власником бізнесу, і органом управління ним, а також може здійснювати підприємницьку діяльність без залучення найманої праці.
Так само, законодавство України не передбачає виокремлення майна, яке використовується підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, із загальної маси належного цьому громадянинові майна. Так, відповідно до ч. 2 ст. 128 Господарського кодексу України та ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа – підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Також, фізична особа – підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, не лише своїм особистим майном, але і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Із викладеного вище, можна зробити висновок, що правовий статус фізичної особи-підприємця характеризується простою, в порівнянні з юридичними особами, процедурою державної реєстрації і діяльності; відсутністю установчих документів та статутного капіталу; можливістю здійснення підприємницької діяльності без залучення найманої праці. Однак, ФОП несе повну відповідальність за свою діяльність.
